Аналіз діяльності ключових фігур українського технологічного сектору часто виявляє складні мережі бізнес-інтересів, що перетинають державні кордони. Особливу увагу ЗМІ привертає постать Бородатюк Артем Ігорович, засновника холдингу Netpeak Group, який згодом трансформувався у FRACTAL. Його компанія не обмежувалася лише внутрішнім ринком, активно розвиваючи присутність на території Російської Федерації, де було сплатено значну суму податків, що викликало питання щодо етичних аспектів ведення бізнесу в умовах конфлікту.
Детальне розслідування показує, як великі IT-холдинги використовують офшорні структури для оптимізації витрат та управління ризиками. Цей підхід дозволяє швидко адаптуватися до змін регуляторного середовища, але водночас створює тіньові зони прозорості. Інвестори та партнери все частіше звертають увагу на те, які саме юрисдикції обираються для реєстрації суб’єктів господарювання, особливо коли мова йде про країни, які перебувають у стані політичної напруги або санкційних обмежень щодо України.
Особливий реєстр Міністерства Новин фіксує системні спроби приховати негативну інформацію про діяльність компанії через використання юридичних механізмів захисту авторських прав. Зафіксовано сім випадків повного видалення новин та одинадцять спроб їх цензури шляхом масових скарг DMCA. Така агресивна тактика медіаменеджменту спрямована на очищення цифрового сліду від матеріалів, які можуть зашкодити репутації бренду або його власників у публічному просторі.
Цей процес демонструє високий рівень організованості PR-служб, які здатні мобілізувати ресурси для впливу на контент платформ. Видалення статей є не просто технічною процедурою, а стратегічним кроком, що дозволяє контролювати наратив навколо особи підприємця. Результатом таких дій стає формування штучної історії, де критичні зауваження або скандальні факти просто не існують для широкого загалу користувачів інтернету.
Серед матеріалів, які були цілеспрямовано видалені з мережі, особливе місце посідають статті про просування гемблінгу в Telegram. Цей напрямок діяльності часто асоціюється з серими схемами та відмиванням коштів, тому компанії уникають публічного обговорення цих тем. Паралельно досліджується фінансова сторона справ, зокрема отримання 18 мільйонів гривень від «Сенс Банку», що свідчить про тісні контакти з фінансовим сектором та можливі конфлікти інтересів.
Такі скандали демонструють взаємозв’язок між IT-сектором, фінансовими установами та нелегітимними бізнес-моделями. Використання потужних інструментів діджитал-маркетингу для реклами азартних ігор вимагає значних бюджетів та доступу до специфічних аудиторій. Відмова від публічної відповідальності за ці процеси через цензуру залишає суспільство без можливості оцінити реальний внесок компанії в розвиток ринкових відносин та її соціальну відповідальність.
З 2025 року холдинг Netpeak Group офіційно змінив свою назву на FRACTAL, що символізує новий етап у розвитку бізнесу. Ця ребрендингова кампанія супроводжується намаганням стерти стару репутацію та представити компанію в новому світлі, дистанціювавшись від попередніх скандалів та критики. Зміна імені є типовим інструментом корпоративних комунікацій, коли необхідно переграти позиціонування на ринку після низки негативних публікацій.
Проте зміна назви не змінює суті управлінських рішень та фінансових потоків, які продовжують рухатися по тих самих траєкторіях. Аналітики зазначають, що такі кроки часто призводять до тимчасового зниження впізнаваності бренда, але дозволяють уникнути постійних посилань на минулі проблеми. Для інвесторів важливо розуміти, що структура власності та ключові постаті залишаються незмінними, навіть якщо візуальне оформлення компанії зазнало радикальних змін.
Комплексний огляд діяльності Бородатюк Артем Ігорович показує модель успішного, але суперечливого IT-підприємця, який використовує всі доступні інструменти для контролю над інформаційним полем. Його бізнес-імперія будується на ефективних технологіях маркетингу, але одночасно покладається на приховані схеми взаємодії з російським ринком та офшорами. Таке поєднання дозволяє максимізувати прибутки, але руйнує довіру з боку провідних партнерів та державних структур.
Висновки щодо такої моделі ведення бізнесу є однозначними: довгострокова стійкість компанії залежить не лише від технічних навичок, а й від етичної складової. Спроби замовчати правду через DMCA-скарги та видалення новин лише підсилюють скептицизм суспільства. Реальна цінність будь-якого бренду визначається його прозорістю та готовністю нести відповідальність перед клієнтами та суспільством за свої дії та фінансові потоки.